Повідомляючи учням завдання, окрім чіткої інструкції щодо порядку його виконання, вчитель/ка має повідомити термін, до якого потрібно здати цю роботу. Необхідно надавати учням достатньо часу на виконання завдань, з урахуванням можливих труднощів під час роботи з незнайомими платформами, перебоями функціонування інтернету. Важливо не допускати перевантаження учнів завданнями з різних предметів, а дотримуватись збалансованого та узгодженого підходу між усіма вчителями, які працюють у певному класі. Варто пам’ятати, що в дистанційному режимі учням потрібно більше часу, ніж у класі, щоб упоратись із більшістю завдань. Доцільно диференціювати завдання, позначати деякі з них як необов’язкові або рекомендувати їх лише для окремих учнів. Деяку частину завдань можна не оцінювати, лише фіксувати факт їх виконання. Наприклад, це можна робити у вигляді тесту, запитаннями якого можуть бути задачі зі збірника практичних вправ (учень надсилає власні остаточні відповіді). Можна укласти інтерактивні вправи, після правильного виконання яких учень отримує кодові слова, з яких потрібно скласти цілу фразу. Якщо ж важливо перевірити правильність ходу думок учня, то варто скористатись або синхронним режимом взаємодій, або відеозаписом процесу розв’язання. Можна також скласти тест, у якому потрібно надавати не лише остаточну відповідь, але й проміжні. Такий тест може виконувати не лише контрольну, але й навчальну функцію: якщо учень самостійно не зміг виконати завдання, необхідність виконання покрокових дій спонукатиме до правильного алгоритму роботи. Доцільно застосовувати методи самоперевірки, а також взаємної перевірки учнів, надаючи їм критерії оцінювання та створюючи середовище коментування робіт (наприклад, у сервісах Google: документах, презентаціях, блогах тощо). Такі форми роботи ефективніші, якщо учні до початку дистанційного навчання мали аналогічний досвід під час уроків. Не можна недооцінювати важливість застосування принципів формувального оцінювання під час роботи в дистанційному форматі. Учні набагато частіше потребують не стільки оцінки в балах, скільки повідомлення про те, які частини завдання виконані добре, а які потребують удосконалення. Дуже корисно надавати критерії оцінювання роботи, рубрики, перевірні списки — разом із формулюванням завдання, щоб учні могли зорієнтуватись, у якому напрямку рухатись і на що звернути особливу увагу. Формувальне оцінювання має допомогти учням моніторити власний прогрес та рефлексувати щодо свого навчання. Тому виконані роботи доцільно супроводжувати зворотним зв’язком у вигляді коментарів і виставлених балів відповідно до критеріїв оцінювання. Досить часто під час дистанційної роботи виникають проблеми з дотриманням академічної доброчесності. Важливо нагадувати про правила та відповідальність за їх порушення перед виконанням завдань. Можна скористатись цифровими можливостями перемішування порядку запитань та варіантів відповідей у ході тестування, а також використовувати різні варіанти завдань. Хоча електронні платформи дозволяють налаштувати жорсткі умови прийому завдань (обмеження часу виконання тестів та кількості спроб), не варто ними зловживати, зважаючи на нерівність технічних умов роботи учнів. Забезпечити абсолютну неможливість плагіату та списування в умовах дистанційного навчання дуже складно, тому варто зосередити зусилля на тому, щоб пропонувати такі завдання, які не можуть бути запозичені в інших — написати власну думку, описати процес розв’язання своїми словами, навести приклад чи дібрати ілюстрацію. Можна створювати галереї робіт учнів — демонстрація власної творчості часто спонукає до більш відповідальної та ретельної підготовки. “Низький поріг, висока стеля, широкі стіни” — це ті характеристики завдань, які найкраще підходять для дистанційного навчання (зрештою, для очного також). Низький поріг означає, що завдання доступне і досяжне для кожного учня. Ситуація успіху в поєднанні з підтримувальним зворотним зв’язком мотивує до виконання подальших завдань. Висока стеля передбачає, що завдання має кілька рівнів і не обмежує учнів, які можуть зробити більше й краще. Широкі стіни творять простір для власного вибору учня, показують застосовність теми в різних ситуаціях, передбачають творчий підхід до завдання. За умов дистанційного чи змішаного навчання такі завдання найкраще підтримують навчальну мотивацію учнів.
Організовувати роботу найменших учнів мають дорослі, але саме організовувати, а не виконувати завдання за дитину. Тому методичне об’єднання вчителів початкових класів співпрацює з батьками з організаційних питань, з поступовою передачею відповідальності дітям за процес навчання.
Для того, щоб уникнути непорозумінь з батьками було розроблено чіткі правила спілкування, які варто запропонувати з самого початку навчання. Ми, вважаємо, чим більше інформації отримуватимуть батьки, тим більше вони відчуватимуть себе частиною команди. Ефективне спілкування батьків і вчителів завжди має починатися з позитиву та довіри, це має вирішальне значення. Якщо батьки отримуватимуть інформацію від учителя/учительки, ймовірність того, що щось неправильно трактується в процесі навчання, знижується.
Зважаючи на обставини, вчитель пропонує батькам учнів, як і коли буде підтримувати зв’язок з ними, визначатиме час й канали для спілкування: електронні листи, веб-конференції, групи в соціальних мережах, Viber чи інші засоби. Обговорюватиме з ними правила навчання, розклад уроків тощо. Діти початкової школи тільки вчаться працювати самостійно.
Дистанційне навчання здійснюється у двох режимах: синхронному (всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у веб-середовищі) чи асинхронному (освітній процес здійснюється за зручним для вчителів та учнів графіком). Відмінністю між синхронним і асинхронним режимами є миттєві повідомлення та негайний зворотний зв’язок. Асинхронний режим не дає можливості такого типу взаємодії.
Синхронний режим дозволяє співпрацювати в режимі реального часу. Перевага синхронного режиму в тому, що можна залучати учасників миттєво та у визначений час. Не потрібно копіювати класно-урочну систему в онлайн форматі. Так само не підійде і традиційна структура уроку. В дистанційному навчанні ми плануємо: мінімум пояснень, максимум інтерактиву.
Не варто починати дистанційне навчання з нової теми. Поки діти призвичаюватимуться до нових умов.
РЕЖИМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Навчання в цьому році розпочинаємо з повторення й закріплення знайомих дітям тем. У ході підготовки онлайн-уроків виокремлюється найголовніше, те, про що дитина має дізнатися та чого навчитися саме з даної теми.
Завдання створюються таким чином, щоб вони були орієнтовані на взаємодію з учнями.
Учні долучаються до вчителя за розкладом дистанційного навчання. Визначається час початку кожного уроку. Учням надаються чіткі інструкції. Частину уроку можна використати для відео пояснення нового матеріалу залежно від теми, з урахуванням вікових особливостей дітей.
При підготовці до уроку учитель збалансовано поєднує цифрові завдання, роботу з підручником та робочим зошитом. Особливу увагу варто приділити практичним завданням, при виконанні яких не передбачається користування електронними ресурсами. Під час дистанційного навчання в синхронному режимі, коли діти нерухомо сидять біля екрана, не забуваймо про чергування розумової активності з фізичною, пропонуючи руханки та ігри, проводячи гімнастику для очей.
Учитель зазначає терміни виконання завдань, надіслані для зворотного зв’язку, надає орієнтовний розклад уроків для учнів, щоб вони мали уявлення про те, що їм слід робити і коли.
Якщо у класі є діти, в яких немає доступу до електронних ресурсів, то основне навчання для таких учнів відбувається за підручником. Завдання передаються телефоном чи іншими доступними засобами спілкування.
ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ПІД ЧАС ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Оцінювання учнів під час дистанційного навчання має на меті не контроль і перевірку, а відзначення успіху дитини та аналіз помилок, мотивацію. Для учнів 1-х, 2-х, 3-х класів застосовується формувальне та підсумкове оцінювання.
Саме тому в умовах дистанційного навчання, коли значну частину матеріалу учні мають проходити самостійно, особливої ваги набуває формувальне оцінювання. Важливо якомога частіше давати учням зворотний зв’язок: відзначати успіхи, щоб зберігати мотивацію, надавати поради про те, що потребує додаткового опрацювання, хвалити за помилки, якщо вони виявлені самим(ою) учнем/ученицею.
Основною метою оцінювання має бути покращення навчання. За допомогою оцінювання вчитель/ка визначає труднощі, які виникли в учнів, їхні сильні та слабкі сторони, а також загальне розуміння ними навчального матеріалу. Крім того, оцінювання допомагає вчителю відкоригувати свої методи викладання, щоб забезпечити максимальну ефективність навчання для кожного учня.
Для учнів 4-х класів – поточне, формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.
Поточне оцінювання вчителі здійснюють в усній і письмовій формах: тестування, практичні, контрольні, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проєкти, усні співбесіди та опитування.
Тематичне, семестрове та річне оцінювання проводиться віддалено, з використанням цифрових технологій.
Під час дистанційного навчання за основу беруться орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.
Діагностичні роботи виконуються учнями самостійно з дотриманням правил академічної доброчесності. Такі роботи оцінюються за рівнями навчальних досягнень учнів (високий, достатній, середній, початковий).
За домашні завдання оцінка не ставиться, але його виконання впливає на тематичну оцінку. Якщо дитина систематично не виконує домашні завдання, тематична оцінка може бути знижена.
Перевірка поезії та уривків напам’ять здійснюється протягом 3-х уроків. Під час оцінювання враховується: виразність читання, чіткість дикції, інтонаційна правильність. Творчі роботи та проєкти виконуються учнями самостійно протягом 3-х уроків. З огляду на автономію закладів освіти в контролі та оцінюванні результатів навчання учнів, слід зважати на можливості кожного учасника освітнього процесу. Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання на предмет їхньої відповідності вимогам навчальної програми, вибір форм, змісту та способу оцінювання здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.
Після повернення до очного навчання вчитель діагностує готовність учнів і скориговує календарно-тематичне планування залежно від їхніх потреб. Оцінювання результатів навчання учнів 1-2 класів має формувальний характер та здійснюється вербально. Головна мета формувального (поточного) оцінювання — підтримати кожного учня в процесі навчання. Формувальне оцінювання на відстані є складним, але можливим. Важливим фактором при цьому є розуміння матеріалу учнями та надання змістовних відгуків учителем.
Немає коментарів:
Дописати коментар